Вокальний гурток "Гармонія": Купальські обрядові пісні

Обрядові пісні — це словесно музичні твори, які виконували у різні народні свята та обряди. Вони пов’язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірували в сили землі, в її духів та думали, що такими піснями спроможні повпливати на них та змусити їх діяти в потрібному для людей напрямку. Обрядова поезія переплітається з людською працею, побутом родини та з календарними святами.

Сьогодні ми з Вами продовжимо знайомитися зі святом Івана Купала, а саме з обрядовими піснями!

Купальські обряди та ігри дуже різноманітні, якщо враховувати усі територіальні відмінності. У загальних рисах обряд проходить в такій послідовності: ставиться купальське деревце, навколо якого водять танки і співають пісні; розпалюється вогнище, через яке потім стрибають; розривають деревце; топлять у воді або спалюють опудало (Марену, Купайла); пускають вінки у воду; водять танки і співають усю ніч. Найважливішими є дві групи дій: приготування і розпалювання вогнища та ігри навколо нього; обряди і ворожба біля води.
У віддалені історичні часи купальські обряди вважалися магічними, а купальські вогні — жертовними і водночас очищувальними. Напередодні Купайла чоловіки та жінки йшли у ліси, на болота, де збирали зілля, копали корені, після чого готували з них ритуальні напої. Потім розпочиналося насичене танцями і піснями нічне гуляння. Плели також вінки, квітчалися зеленню, ставили опудала, які теж вбирали в одіж і зелень.

Мара́ — слов'янська богиня. Марена символізує Богиню води. Марену пов’язували із сезонним умиранням та воскресінням природи та обрядами викликання дощу. Вона може поставати у двох іпостасях: то сердитою царицею-водицею, то прекрасною супутницею бога Купайла. Марена — богиня, яка втілює у собі красу і грацію. Особливий її розквіт спостерігається 1 березня, коли проганяється зима та в ніч на Івана Купала, коли вона очищає людські душі від гріха.

Перша пісня якою починають обряд як раз про "Марену"!