Фальцет

 Фальцет – це головний регістр співацького голосу. Виконується він за рахунок

коливання виключно країв зв'язок. Звучить тонко, високо, менш наповнено. Давайте разом з'ясуємо, який це голос – фальцет, а також розвіємо основні міфи, які оточують цю тему.

Скажу відразу: скільки суперечок – стільки й думок щодо фальцету. Як на просторах інтернету, так і в педагогів з вокалу, причому і в академічних, і в естрадно-джазових.

Спів, у якому вібрація країв зв'язок характеризується мінімальними показниками, називається фальцетом. Подібний тип співу порівнюють із грою на флейті. Для утворення фальцетного, тобто високого звуку, потрібне постійне розширення голосової щілини. Такий підхід виключає напруженість голосових зв'язок, але з виключає незначну гучність звучання. Звук, за словами спеціалістів, можна посилити. Для цього пропонується завузити вихід з гортані, збільшити тиск повітряного потоку, що видихається, на краї значно розширених зв'язок. Якщо говорити про принципи формування оперного фальцету, то вихід із горла у співаків звужується більше, ніж при використанні інших режимів. Даним способом досягається значна потужність звукового струменя. Якщо опора правильна, тобто використовується вершина твердого неба, то в потоці, що звучить відбивається, проявляється потужність. Для прояву в звучанні низьких частот виконавцю необхідно докласти зусиль збільшення обсягу глотки і ротової порожнини. При цьому горло опускати не можна.

Якщо опора звуку фальцетного голосу знайдена правильно, тоді він набуває яскравості, набуває легкості.

І всеж таки, навіть якщо ти не академічний співак, фальцет всеодно грає дуже важливу роль, тому пропоную до уваги декілька ВПРАВ!