КОЛИСКОВІ ПІСНІ – жанр народної пісенної творчості. Інші назви – колисанки, колиханки. З певними застереженнями можна зарахувати до дитячого фольклору. Одні
дослідники вважають їх окремим жанром родинно-побутової, інші – родинно-обрядової пісенності. Ритмо-мелодійні особливості колискових пов'язані з виконанням у такт погойдування колиски. Майже у всіх колисанках незалежно від змісту є заспіви та приспіви: «люлі», «люлесі», «люлечки», «а-а-а» та їхні різноманітні поєднання, а на зхахідно-українських етнічних землях (Лемківщина, Пряшівщина) – «чуч-беле», «гайчі», які задають ритм співу, пов'язують в одне ціле різні за змістом фрагменти, що іноді бувають самостійними поспівками. Дослідники вбачають генетичний зв'язок цих пісень із замовляннями, оскільки за допомогою слова, наспіву хотіли не лише приспати дитину, але й відвернути (або ж привернути) певні сили. Основні персонажі – сон, дрімота, кіт, голуби, які дбають про дитину, її сон та спокій, годують її. Виконання колискових часто називають «котка співати». Частина колисанок за настроєм і образністю споріднена з родинно-побутовими піснями. У них виражені почуття й переживання молодої матері, переважно сумні, викликані власно нещасливою долею, занепокоєнням майбутнім дитини.
Сьогодні пропоную до виконання творче завдання. Запишіть уривок зі своєї улюбленої колискової пісні (українською мовою) на відео. Заспівайте для улюбленої іграшки)
Комментариев нет:
Отправить комментарий